Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

з ким-чим и до кого-чого

  • 1 возиться

    1) (быть возимым) возитися. [Возись, дерево, і кладись];
    2) (резвиться шумно) вовтузитися, пустувати. [Івась грався, вовтузився];
    3) поратися коло кого-чого, біля кого-ч., з ким-чим, у чому [Батько занедужав, я коло його все поралася (Шевч.). Почала поратися коло печи, біля печи. Порається з своїм гамлетівський питанням (Крим.). Порається в книжках. У дворі порається], порати кого, що [Та я пораю поросята. Пораю обід = я занята приготовлением обеда], вовтузитися з ким-чим, панькатися коло кого-чого, з ким-ч. [З дитиною панькатися. Я не люблю коло їх панькатися], морочитися з ким-чим [Не хочеться з старим дідом морочитися], правитися біля (коло) кого, чого, захожуватися коло чого-небудь, клопотатися з ким-чим, тягатися з ким-чим, возитися з ким-чим [Возиться як кіт з салом], назолитися коло кого-ч., з ким-ч., воловодитися з к.-ч., човптися з к.-ч., мусуватися біля кого-ч., шпортатися коло чого, з чим, войдуватися з к.-ч., момсатися з к.-ч., монятися, цяцькатися з к.-ч., побиватися з к.-ч., (в борьбе) борсуватися [Вони почали борсуватися то в жарт, а то вже і навсправжки]. -ться с обмазкой или побелкой комнаты, здания - пічкатися; (окончить возню с чем-либо) попорати що-небудь, упорати кого.
    * * *
    I
    1) вовту́зитися, товкти́ся, куйо́вдитися
    2) (с кем-чем, около кого-чего - заниматься кропотливым делом) по́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( копаться) по́рпатися, длу́батися (в чо́му); ( суетиться) метуши́тися (ко́ло кого-чо́го); (уделять кому-чему-л. много времени, внимания) моро́читися (з ким-чим); ( нянчиться) па́нькатися (з ким-чим)
    II страд.
    вози́тися

    Русско-украинский словарь > возиться

  • 2 пренебрежение

    (дейст. и состоян.) нехтування, знехтування ким, чим, гордування, погорджування, погордження ким, чим, занехаяння, занедбання кого, чого зневажання, зневаження, упосліджування, упослідження, легковаження кого, чого, гребання ким, чим, (состоян.) погорда, зневага (незвага, неувага) до кого, до чого или кому, чому, поневірок (- рка), поневірка; срв. Презрение. [Шляхетське гордування простими громадянами (Куліш). Державний централізм, з його нехтуванням, з його неувагою до місцевого життя (Єфр.). З занедбанєм усяких приписів гіґієни (Франко). Легковаження чужого права (Ор. Лев.). Зоя з ледві помітною зневагою дивилася на нього (Крим.). Сказала з нехтуванням жінка (Неч.- Лев.)]. -ние к самому себе - зневага до себе, самозанедбання. -ние к людям - зневага до людей. -ние к своим, обязанностям - занедбання своїх обов'язків, (з)нехтування своїми обов'язками. Оказывать, -ать -ние кому-нб. - зневажати, зневажити кого; см. Пренебрегать. Оставить в -нии кого-нб. - занедбати, занехаяти кого, що. Оставленный в - нии - занедбаний, занехаяний. Впасть в -ние - піти у занедбання, у поневірку (у поневірок). Жить в -нии - жити в поневірці (Л. Укр.), в поневірянні. Вызвать -ние к чему- нб. - в погорду привести що. Подвергать кого-нб. -нию - кидати кого на нехтування. [Кидати на нехтування я нікого не хотів (Кониськ.)]. Закон в -нии - право (закон) в занедбанні, у зневазі. С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему - з погордою (з зневагою) дивитися на кого, на що, ставитися до кого, до чого.
    * * *
    1) (кем-чем, к кому-чему, чего - действие) зневажа́ння, знева́ження (кого-чого), знева́га (до кого-чого), гордува́ння (ким-чим), пого́рда (до кого-чого); гре́бування (ким-чим); не́хтування, зне́хтування (кого-що, ким-чим); занедба́ння, зане́дбування, занеха́яння (кого-чого)
    2) ( презрение) знева́га, пого́рда

    Русско-украинский словарь > пренебрежение

  • 3 приравнивать

    приро[а]внять
    1) рівняти, зрівняти (гал. рівнати, зрівнати), вирівнювати, вирівняти (гал. вирівнати) що (напр. дорогу, шлях);
    2) см. Прилаживать 1, Пригонять 4;
    3) рівня[а]ти що з чим, що до чого и проти чого, прирівнювати, прирівня[а]ти кого, що до кого, до чого, приподобляти, приподобити, приміняти, примінити, (фам.) тулити, притулювати, притулити кого, що до кого, до чого. [Рівня ягня проти коня (Номис). З панським свого язика не рівняй (Номис). Прирівняв кішку до собаки (Номис). Не можна й приподобить, що воно за птиця (Кролев. п.). Такий хліб, що не знаєш, до чого його примінити, чи до глини, чи до гною (Київ)]. См. Сравнивать. Приравненный -
    1) зрівня[а]ний, вирівня[а]ний;
    2) см. Прилаженный, Пригнанный;
    3) прирівня[а]ний, приподоблений до кого, до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - приравн`ять
    (к кому-чему) рівня́ти ( з ким-чим и до кого-чого) и прирі́внювати, прирівня́ти, дорі́внювати, дорівня́ти (до кого-чого)
    II несов.; сов. - прировн`ять
    ( делать ровным) прирі́внювати, прирівня́ти, підрі́внювати, підрівня́ти

    Русско-украинский словарь > приравнивать

  • 4 неповиновение

    непокірливість, непокірність, неслухняність (-ости), непослух (-ху), неслухнянство; срв. Непослушание. [Кость перший показав стежку до неслухняности (Крим.). (Школа) була б гніздом крамоли і неслухняности рабів (Самійл.). Казав стратити слуг за неслухняність (Л. Укр.)]. -ние закону - непослух законові (перед законом).
    * * *
    (кому-чему) непоко́ра (кому-чому, перед ким-чим), непокі́рність, -ності (кому-чому); ( непослушание) неслухня́ність (перед ким-чим), неслу́хання (кого-чого), непо́слух, -у (перед ким-чим)

    Русско-украинский словарь > неповиновение

  • 5 приравниваться

    приро[а]вняться
    1) рівня[а]тися, зрівня[а]тися, вирівнюватися, вирівня[а]тися, бути зрівня[а]ним, вирівня[а]ним;
    2) (приноравливаться) примірятися, приміритися до кого, до чого. К нему никак не -вняешься - до його ніяк не приміришся;
    3) (сравнивать себя) прирівнюватися, прирівня[а]тися до кого, до чого. [Прирівнялась свиня до коня (Номис)].
    * * *
    I несов.; сов. - приравн`яться
    (к кому-чему) рівня́тися ( з ким-чим и до кого-чого) и прирі́внюватися, прирівня́тися, дорі́внюватися, дорівня́тися (до кого-чого)
    II
    прирі́внюватися, підрі́внюватися

    Русско-украинский словарь > приравниваться

  • 6 сличать

    несов.; сов. - слич`ить
    (кого-что с кем-чем) звіря́ти, зві́рити (що з чим); ( сравнивать) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти ( кого-що з ким-чим и до кого-чого); ( сопоставлять) зіставля́ти, зіста́вити, -влю, -виш (що з чим)

    Русско-украинский словарь > сличать

  • 7 непослушание

    непослух (-ху), неслухняність, неслухнянство; (часто о детях) непокірливість (-ости); срв. Непокорность. [За непослух забере тебе той, що ж скалі сидить (Л. Укр.). Татко вичитує їй за неслухняність (Л. Укр.)].
    * * *
    (кому-чему) неслухня́ність, -ності (перед ким-чим), неслу́хання (кого-чого), непо́слух, -у (перед ким-чим)

    Русско-украинский словарь > непослушание

  • 8 жалко

    1) жаль, жал(ь)ко кому, кого, на кого, на що, за ким, чим, шкода кому, кого-чого. [Жаль тобі його. Мені так жаль, так жаль на ворогів і жаль на подоланих (Л. Укр.). Мені жаль за моїм конем. Як поїдеш з України, комусь буде жалко. Мені жалько стало на бідолашних бабок, жалько стало на їхнє невідоме мені горе (Крим.). Шкода сил, шкода часу. Чого-ж я плачу? Мабуть шкода, що без пригоди, мов негода, минула молодість моя (Шевч.)]. см. II. Жаль;
    2) жалко чего (не хочется давать) - жаль, жал(ь)ко, шкода. [Жаль йому грошей. Тобі жалко (шкода) хліба?];
    3) (жалобно) жалібно, жалісно, жалісливо. [Жалібно плаче];
    4) (с жалким видом) злиденно, нужденно. [І так злиденно іскривився (Котл.). Нужденно дивиться]. Жальче -
    1) жальчіше, жальніше. Сина жаль, а дочки ще жальніше];
    2) жалібніше, жалісніше.
    * * *
    1) нареч. жалюгі́дно; жа́лібно, жа́лісно
    2) в знач. сказ. шко́да и шкода́, жа́лко, жаль
    3) в знач. вводн. сл. шкода́, жа́лко, жаль; ( к сожалению) на жаль

    Русско-украинский словарь > жалко

  • 9 надзор

    догляд, нагляд (-ду) за (над) ким, за (над) чим и (реже) кого, чого, дозір (-зору) за ким, за чим и (реже) кого, чого; доглядання кого, чого и за ким, за чим, наглядання, назирання за (над) ким, за (над) чим и кого, чого, пильнування кого и за ким, чого. [Догляд за виконанням законів (Наш). Поза межами цензурного догляду (Рада)]. Без -ра - без догляду (нагляду), (о скоте и перен.) самопас. [Щоб діти самі без догляду не пустували (Крим.). Коні ходять самопас (Поділля). Такої циганської голоти не можна пускати самопас (Франко)]. Под -ром - під доглядом (під наглядом, під дозором, під оком). [Чи не той, часом, се Гавриленко, що був під доглядом? (Коцюб.). Щоб усі урядовці були під наглядом рад (Доман.). Під суворим дозором свекрухи (Ор. Лев.). Худоба під пильним (тщательным) дозором (Мова). Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -ром полиции - бути під поліційним доглядом (наглядом). Под -зор - під догляд (нагляд, дозір), на догляд. [Кидаю Настусю на твій догляд (Н.-Лев.)]. Отдать под -зор - віддати під догляд (нагляд, дозір). [Антоновича віддано під догляд поліції (Доман.). Оддавати під поліційний нагляд (Крим.). Віддаю юстицію під дозір в поліцію (Франко)]. Иметь -зор над (за) кем, чем - мати догляд (нагляд) за (над) ким, за (над) чим, доглядати кого, чого (що) и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого. [Мати нагляд над бібліотекою (Київ)]. Прокурорский -зор - прокурорський догляд (нагляд). Технический -зор - технічний нагляд.
    * * *
    на́гляд, -у; ( присмотр) до́гляд, -у

    без \надзор ра — без на́гляду; без до́гляду

    быть под \надзор ром — бути під на́глядом

    прокуро́рский \надзор р — юр. прокуро́рський на́гляд

    Русско-украинский словарь > надзор

  • 10 искать

    1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;
    2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;
    3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).
    * * *
    1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

    \искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]

    \искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що

    ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі

    2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

    \искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності

    \искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)

    3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)
    4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися
    5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

    \искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го

    Русско-украинский словарь > искать

  • 11 смотреть

    1) диви́тися, -влю́ся, -вишся, гляді́ти, -джу́, -ди́ш; ( пристально) зори́ти, -рю́, -ри́ш; (во что, на что) вдивля́тися, видивля́тися; (время от времени, мигая) гли́пати

    \смотреть рит в гроб (в моги́лу) кто три — чи́сниці до сме́рті кому́

    \смотретьть за собо́й — сте́жити (диви́тися) за собо́ю

    \смотретьть не́ на что — нема́ на що диви́тися

    \смотретьть с наде́ждой на кого́-что — поклада́ти наді́ї на ко́го-що

    \смотреть ря где — зале́жно від то́го, де

    \смотреть ря́ как — зале́жно від то́го, як

    \смотреть ря́ когда́ — як коли́, зале́жно від то́го, коли́

    ря́ по обстоя́тельствам — см. обстоятельство 1)

    \смотреть ря́ почему́ — зале́жно від чо́го

    того́ — и

    \смотреть ри́ — того й чека́й (гляди́); ( вот-вот) ось-о́сь, от-от

    что (чего́, куда́) \смотретьрит кто? — чого́ (куди́) ди́виться хто?

    2) (на кого-что как на - относиться каким-л. образом) диви́тися (на кого-що як на); ( считать) вважа́ти (кого-що ким-чим, яким, за кого-що, за якого)
    3) (за кем-чем: присматривать) догляда́ти (кого-що, за ким-чим); ( ухаживать) ходи́ти, -джу́, -диш (коло кого-чого, за ким-чим), безл. ходи́тися, -диться (коло кого-чого); ( надзирать) нагляда́ти (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)
    4) (осматривать, производить осмотр) огляда́ти, обгляда́ти

    \смотретьть больно́го — огляда́ти хво́рого

    5) (быть обращенным куда-л.) вихо́дити, -дить; ( об окнах) диви́тися; ( о жерлах орудий) бу́ти пове́рнутими (пове́рненими)
    6) ( виднеться) видні́тися; ( выглядывать) вигляда́ти; ( просвечивать) світи́тися, -титься
    7) (кем-чем, каким - иметь вид, выглядеть) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ви́гляд (кого-чого, якого), вигляда́ти (ким-чим, яким)

    \смотретьть во́лком — диви́тися во́вком (ба́сом, вовкува́то)

    8) ( метить) мі́тити (мі́чу, мі́тиш)
    9) в знач. межд

    \смотреть три́ (\смотреть три́те) — (выражает предупреждение, предостережение, угрозу) диви́сь (диві́ться); диал. вбача́й (вбача́йте); (выражает удивление, изумление чем-л.) диви́сь, диви́ (диві́ться), гляди́ (гляді́ть), чи [ти] ба (чи ви ба́чите, ба́чите), ач; диал. ади́, аді́т, аді́ть

    Русско-украинский словарь > смотреть

  • 12 жалеть

    1) (сожалеть кого-чего и о ком-чём) жалувати кого-чого, за ким, за чим, жаліти кого-чого, жалкувати, шкодувати кого-чого, за ким, за чим [Тато нас не жалує. Жалує за мною. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Не вовка, а овець тут треба жалкувати. Усі його шкодують. Тепер шкодувала, що так зробила (Грінч.)], бідувати за ким. [Всі люди за їм бідують, що хороший був чоловік (Переясл. п.)];
    2) (беречь, щадить, скупиться) жалувати и проч. що, чого, кого, шанувати. [Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня. Грошей не жалувала. Хоче купити, а гроші (грошей) шкодує. За роботою не шанував Грінченко свого здоров'я (Єфр.)]. Не жалея - не жалкуючи, не жаліючи, без жалю, без ощадку. [Проливали вони свою гарячу кров без ощадку (Кул.)].
    * * *
    1) ( испытывать жалость) жалі́ти, жа́лувати, -лую, -луєш
    2) (о ком-чём, чего - печалиться, сокрушаться) жалкува́ти, -ку́ю, -ку́єш (за ким-чим, про що), шкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш (за ким-чим), жа́лувати (за ким-чим, про що, чого́)
    3) ( скупиться) шкодува́ти, жалкува́ти, жалі́ти, жалува́ти; (щадить, беречь) шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, берегти́, -режу́, -ш
    4) ( любить) диал. жа́лувати

    Русско-украинский словарь > жалеть

  • 13 рядом

    (с кем-чем) нареч. по́ряд (кого-чого, з ким-чим), ря́дом (з ким-чим); ( возле) по́руч (кого-чого, з ким-чим), о́бруч (кого); ( поблизости) поблизу́, бли́зько (кого-чого); (плечом к плечу, в непосредственной близости) о́пліч, по́пліч (з ким); (около) о́біч, о́бік (кого-чого), по́біч, по́бік (з ким-чим, кого-чого)

    он шёл \рядом м — він ішо́в по́ряд (ря́дом, по́руч)

    сади́сь \рядом м со мной — сіда́й по́руч ме́не (зі мно́ю)

    они́ живу́т тут \рядом м — вони́ живу́ть ту́т ря́дом (поблизу́, по́ряд)

    \рядом м с э́тим — ( наряду) по́ряд (по́руч) з цим

    Русско-украинский словарь > рядом

  • 14 презирать

    презреть
    1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;
    2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.
    * * *
    несов.; сов. - презр`еть
    1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)
    2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > презирать

  • 15 нарадоваться

    кому, чему и на кого, на что нарадіти(ся), нарадуватися, попорадіти, попорадуватися з кого, з чого, натішитися, навтішатися, попотішитися ким; чим и з кого, з чого. [Добра дитина, - не нарадіюся з неї (Канівщ.). Та нехай-же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся (М. Вовч.). Кому чим не дала фортуна навтішатись, - терпінням може він із неї насміятись (Куліш)].
    * * *
    (на кого-что) нара́дуватися, -дуюся, -дуєшся (ким-чим, кому-чому, з кого-чого, на кого-що); ( натешиться) натішитися, навтіша́тися (ким-чим, з кого-чого)

    Русско-украинский словарь > нарадоваться

  • 16 наряду

    нрч. поряд, поруч кого, чого и з ким, з чим, побіч кого, чого, поспіль з чим, (вместе) разом з ким, з чим, враз, вкупі, врівні з ким. [Поруч цього потрібно вжити й инших заходів (Азб. Ком.). В деяких державах поруч з цивільним шлюбом повинно бути обов'язково й церковне вінчання (Доман.). Побіч вас усі - нікчемне тільки сміття (Самійл.). Козаки кохалися у торгах поспіль з війною (Куліш)].
    * * *
    (с кем-чем) нареч. по́ряд, по́руч (з ким-чим, кого-чого); ( наравне) на́рівні́ и нарі́вні, урі́вні (з ким-чим)

    \наряду ду с э́тим — по́ряд (по́руч) з цим

    Русско-украинский словарь > наряду

  • 17 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 18 Пещися

    и печься о ком о чём (заботиться) пеклуватися ким, чим и про кого, про що (реже коло кого, коло чого), опікуватися ким, чим, падкати(ся), падкувати за ким, за чим, (стараться, ревновать) дбати за (про) кого, за (про) що, (беспокоиться) журитися ким, чим и коло кого, коло чого. Он -чётся о своём семействе, о своих детях - він пеклується своєю родиною, своїми дітьми и про свою родину, про своїх дітей, він опікується своєю родиною, своїми дітьми. -чься об общественной безопасности - дбати за (про) громадську безпечність. [Не журіться життям вашим, що вам їсти або пити; ані тілом вашим, чим зодягтися. Не журіться про завтра: бо завтра журитиметься само про своє (Єв., Куліш- Пулюй)].

    Русско-украинский словарь > Пещися

  • 19 называние

    1) називання, іменування, на(й)меновування; узивання; дражнення; величання кого, чого ким, чим. [Мене завжди дивувало називання Ніцше імморалістом (Виннич.)];
    2) називання, кликання, величання кого на ім'я (на ймення), на(й)меновування кого;
    3) називання кого, чого, переказування чого;
    4) називання кого, чого ким, чим, уважання, визнавання кого за кого, за що, чого за що;
    5) виказування кого;
    6) накликання, напрошування, напрохування кого; (гончих) скликання. Срв. Называть.
    * * *

    Русско-украинский словарь > называние

  • 20 надсмотр

    догляд за ким, за чим и (реже) кого, чого, нагляд (-ду) за (над) ким, за (над) чим и (реже) кого, чого, дозір (-зору) за ким, за чим и (реже) кого, чого; срв. Надзор и Присмотр.
    * * *
    до́гляд, -у; ( надзор) на́гляд, -у

    Русско-украинский словарь > надсмотр

Страницы

См. также в других словарях:

  • зближатися — аюся, аєшся і збли/жуватися, уюся, уєшся, недок., збли/зитися, збли/жуся, збли/зишся, док. 1) з ким – чим і без додатка. Переміщаючись, рухаючись, сходитися. 2) до кого – чого і без додатка, розм. Переміщаючись, рухаючись, скорочувати відстань,… …   Український тлумачний словник

  • тішитися — шуся, шишся, недок. 1) без додатка і ким, чим, заст. з кого – чого, на кого – що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. || Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого небудь. 2) без додатка і ким, чим, з кого – чого.… …   Український тлумачний словник

  • нехтувати — 1) (кого що і ким чим ставитися до кого / чого н. без уваги й без поваги, не зважати на когось / щось), нехаяти (кого що), греб(ув)ати (ким чим); іґнорувати (кого що навмисно не помічати кого / що н., не звертати уваги на когось / щось) Пор.… …   Словник синонімів української мови

  • кишіти — ши/ть, недок. 1) Безладно рухатися в різних напрямах; комашитися, роїтися (у 1 знач.) (про безліч комах, тварин, людей). 2) ким, чим. Вміщувати безліч живих істот, що безладно рухаються, бути переповненим ними; бути у великій кількості; роїтися… …   Український тлумачний словник

  • гордувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. || Вихваляти кого , що небудь або хвалитися чим небудь; хвастати. 2) Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим. 3) ким, чим. Ставитися до кого , чого… …   Український тлумачний словник

  • надивитися — 1) (на кого що, кого чого багато побачити чогось, часто стикатися в житті з ким / чим н.), набачитися (кого чого), наглядітися (кого чого, на кого що) Пор. переживати I 2) див. намилуватися …   Словник синонімів української мови

  • посміятися — ію/ся, іє/шся, док. 1) з кого – чого, рідко над ким – чим. Поглузувати з кого , чого небудь. || Учинити наругу над ким небудь. 2) перев. без додатка. Сміятися якийсь час. || Сміятися доволі, досхочу; попосміятися …   Український тлумачний словник

  • офірувати — 1) (давати добровільно що н. на користь когось / чогось), жертвувати; подавати, подати (давати милостиню) 2) (що, чим), жертвувати (ким чим, заради / задля кого чого нічого не шкодувати задля когось / чогось), відмовлятися, відмовитися (від чого) …   Словник синонімів української мови

  • марудитися — джуся, ди/шся, недок., розм. 1) з ким – чим, над ким – чим, біля кого – чого і без додатка. Робити щось клопітливо й довго; вовтузитися (у 2 знач.). 2) Мучитися, нудьгуючи …   Український тлумачний словник

  • помарудитися — джуся, дишся, док., з ким – чим, над ким – чим, біля кого – чого і без додатка, розм. Марудитися якийсь час …   Український тлумачний словник

  • знехтувати — ую, уєш, док., перех. 1) також ким, чим. Поставитися до кого , чого небудь з погордою, зневажливо, без належної поваги. 2) також чим. Залишити без уваги, не взяти до уваги що небудь. 3) розм. Зробити ні до чого не придатним, зіпсувати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»